Анкета для письменника: Таня Стус

Таня Стус – сучасна українська дитяча письменниця, редакторка, критик, авторка книжок «Де Ойра?», «Їжак Вільгельм», «Письмонавтика», «Біла, синя та інші», «Як не заблукати в Павутині» та ін.

Для збірки «Окуляри і кролик-гном» увійшло Танине оповідання «Усі закохані цілуються». Ми попросили авторку відповісти на запитання нашої анкети, аби читачі могли більше дізнатися про улюблену письменницю.

Де й коли ти народилася, і де живеш нині?

Я народилася наприкінці минулого століття в селі Можняківка Луганської області, в місяці лютому. Бабуся Валя, помивши мені коси, щоразу викладала пальцями моє мокре волосся в хвильки й казала, що в мене буде хвилясте волосся і що я маю бути «люта». Десь так воно і є: я люта життєлюбка, вигадколюбка й маю хвилясте волосся.

Назви три слова, які тебе опишуть. Поясни їх.

Вуха. Бо це найдосконаліша частина мого тіла. Бо щоб скласти про людину враження, я уважно вивчаю форму її вух. Бо я люблю показувати «вуха». Бо все це мовби натякає, що я вмію слухати й чути світ всередині та ззовні. Правда, ословлювати чуте ще вчуся.
Серце. Це дуже зручний і лаконічний символ, щоб висловити майже все, не вдаючись у лабіринти слів. І понад усе ціную сердечних людей.
Називати. Неймінг – моя улюблена справа. Я люблю давати імена й назви – дітям (а коли вони в мене закінчилися, я з таким же відповідальним задоволенням називаю персонажів), тваринам, своїм хатнім квітам у горщиках, своїм приладам у домі, книжкам, статтям…

Опиши себе підлітка. 

Психована творча безмірно читаюча худюча дівчинка, яка мріє стати дизайнером одягу, але знає, що мусить – вчителькою української літератури.

Назви свій найгірший і найкращий підлітковий досвід. 

Найгірший: коли моя ду-у-у-у-же терпляча мамуся не витримала якогось мого нахабного словесного вибрику й дала мені ляпаса. Цієї несподіваної точки виходу з егоцентричного пубертатного світу я дуже потребувала. Найкращий: цей самий ляпас, який відкрив мені дорогу в розумний і життєлюбний світ практичної психології. Дуже вдячна, що мама показала мені, що людське терпіння має кордони. Надзвичайно важливо – зрозуміти це ще в підлітковому віці.

Розкажи, чому ти написала оповідання «Усі закохані цілуються».

Бо поцілунки – це дуже актуальне питання незалежно від віку. І важливо цілуватися правильно. Обережно, тепер спойлер: усі закохані цілуються правильно 😉 А ще мені хотілося показати стосунки між двома сестричками, одна з яких уже закоханий підліток, а друга, розумашка, готується до цього складного періоду. А ще мені хотілося, щоб було трішки смішно й трішки зворушливо. Вам як?

Твій улюблений музикант.

Я люблю Емму Шаплін, Ніно Катамадзе, під настрій повертаюся часом до «Dead Can Dans» чи до старих пісень Кайлі Міноуг (о, яка в мене любов до австралійського!). Мої читачі, мабуть, про таких виконавців і не чули))))

Дуже люблю П’яццоллу та акордеонну музику взагалі, а ще – звучання хангу, віолончелі…

Із сучасних я можу улюбленими назвати окремі пісні різних виконавців, наприклад, «Лий, злива, лий» (Хливнюк і Джамала), дещо Марії Чайковської. О, ще в мене є улюблений сучасний бард! Це супер-ілюстратор дитячих книжок Максим Паленко.

Але найбільше я люблю тишу.

Твій улюблений актор/актриса.

З актрисами в мене ще гірше, ніж із хрестоматійними письменниками та персонажами їхніх книжок. Я рідко можу запам’ятовувати їх. Але в підлітковому віці на мене справила колосальне враження Кім Бесінгер, а ще мені тоді казали, що я на неї схожа, і це було якось дуже надихально…

Улюблений колір.

Кожного періоду життя це різні кольори. Зараз – у мене актуальний оранжевий, але останні кілька років я не можу відмовити собі, щойно бачу якусь річ фіолетового-баклажанового кольору. Через це часто плутаю одяг у шафі. Маю зняти з плічок коротку сукню, а потім виявляється, що зняла светра або довгу сукню)))) І моя «класика» – це рожевий, і я ніколи не соромлюся в цьому зізнаватися.

Улюблений одяг.

Люблю смарт-кежуал. Трикотажний піджак на майку, джинси-чиноси або скіні та яскраві м’які черевики. Але також люблю довжелезні спідниці чи сукні. Головне, щоб це не був нудний одяг.

Улюблена страва.

Карпаччо. Суші. Усе з баклажанів. І дуже люблю куштувати всюди супи. Стоп-стоп-стоп! Бо зараз побіжу на кухню замість відповідати на запитання.

Яку книжку ти читаєш, коли тобі погано?

Шон Тан. Червоне дерево.

Твоє хобі.

Шити або перешивати одяг.

Що порадиш почитати підліткам?

Крім як підліткової прози, дуже-дуже прошу, читайте сучасну поезію – Жадана, Кіяновську, Бабкіну, Лаюка…

У такому віці дуже важливо пустити у відкриті двері чуттєвості тонкі й точні слова. Щоб вони там у тих кімнатах прижилися, і щойно стане треба – випливли з пам’яті, даючи назви всьому тому дивовижному й не завжди легкому, що з вами відбуватиметься.

Закоханості, розчаруванню, пізнанню іншого-інакшого, сексу, захвату, журбі… Будуйте домівку свого буття з багатою палітрою, а не «дубово-калиновою», якою вас натрамбовують у школі.


Збірку оповідань «Окуляри і кролик-гном» адресовано читачам 10-12 років. Книжку в електронному форматі можна завантажити безкоштовно. Автори проекту сподіваються популяризувати серед юних читачів якісну сучасну українську літературу, знайомити їх із цікавими дитячими й підлітковими письменниками та робити книжки для дітей і підлітків доступнішими в складних економічних умовах.

До книжки ввійшли оповідання сучасних українських письменниць Саші Кочубей, Галини Ткачук, Ані Хромової, Тані Стус, Олександри Орлової, Альони Ярової, Валентини Захабури, Наталі Ясіновської, Ольги Купріян, Оксани Лущевської, Маші Сердюк та Надії Білої. Ілюстрації до збірки створила художниця Марія Гермашева.