Проект підтримано власниками видавництва «Братське» Юлією та Богданом Березенками та рядом українських авторів і художників. Вагомим є те, що ці книжки частково фондовано з платформи Kiсkstarter. Краудфандинг дав нам можливість видати дві перші книжки-картинки, а відтак розвивати цей проект уже самостійно. У результаті навесні 2016 року ми маємо 5 виданих книжок-білінгв:
«Скільки?/How many?» Галини Кирпи і Ольги Гаврилової
«Монетка/A Coin» Ані Хромової і Анни Сарвіри
«Пан Коцький, Міра і море/Mr. Catsky, Mira and the sea» Оксани Лущевської і Віолетти Боріград
«Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers» ілюстраторки Олени Старанчук
«Гойдалка під кленом / The Swing under the Maple Tree» Галини Ткачук і Оксани Були.
Ми провели багато презентацій в Україні та за кордоном, наші книжки дійшли до бібліотек багатьох країн і були задіяні в різноманітних сторітаймах. Американські студенти, які студіюють дитячу літературу, не раз розробляли різні заходи, базовані саме на наших білінгвах. Та найголовніше, що наші книжки дійшли до українських шкіл і англомовних клубів та гуртків. Ми додатково проводили деякі інструктажі для педагогів щодо застосування цих книжок у дії.
Електронні варіанти книжок-білінгв теж стали потрібними і досить популярними, що свідчить, що такі книжки – необхідний ресурс, який насправді виконує очікувані функції. Водночас до мене як до ініціатора, проекту не раз звертаються саме з проханням розказати більше про книжки-білінгви. Що це за формат? І навіщо він? І основне: що з такими книжками робити, аби активізувати і задіяти читача?
Перш за все, книжки-білінгви для дітей здебільшого виходять у форматі книжки-картинки. Формат книжки-картинки передбачає синергію вербального і візуального компонентів. Розміщення ж двох мов на сторінці – це компонент додатковий, який має відповідати закладеному формату й естетиці, але водночас виконувати певні функції. Здебільшого це розвиток грамотності читача. Грамотність закладається, звісно, багатьма рушійними компонентами, серед яких глобалізація відіграє ключову роль.
Термін глобалізація – складний, але в контексті розмови про книжки-білінгви та їхні функції цей термін передбачає саме дефокусацію лишень на своїй культурі і розуміння, що національна культура завжди має великі й потужні міжнаціональні впливи. До прикладу, сьогодні ми спостерігаємо не лише робочу міграцію, а й інтелектуальну. Українці, скажімо, працюють на різноманітні компанії світу, подорожують і їздять на різні програми культурного обміну. А з цим людина стає відкритішою до світу, космополітичною.
У процесі глобалізації мова відіграє велику роль, часто навіть ключову не лише щодо функцій людини, але й до визначення людини як такої. Соціокультурні теорії передбачають, що дитина розвивається, спостерігаючи, комунікуючи і діючи. Мова визначає основні функції розвитку дитини. Звертаючись до книжок-білінгв, ми розуміємо, що вони передбачають опрацювання трьох мов відразу: української, англійської та візуальної. Важливо не лише прочитати з дітьми два тексти, але й проговорити ілюстрації. Бажано спробувати зробити це двома мовами, попередньо підготувавши вокабулярний запас. Далі я не лише обговорюю книжки, що вийшли вже в нашій серії, але й пропоную ряд вправ, які можуть бути задіяні педагогами, бібліотекарями, ентузіастами дитліту й батьками зокрема.
ВПРАВА-ПРИКЛАД ДЛЯ МОВНОГО РОЗВИТКУ
Читаємо білінгву «Скільки?/How many?» Галини Кирпи і Ольги Гаврилової
- перший розворот «Скільки у сонця промінчиків? How many rays does the sun have?”
- запрошуємо читачів звернути увагу на кількість слів у реченні. У цьому випадку запитання українською є компактнішим за переклад, хоча знаємо, що українська мова має складніший синтаксис, аніж англійська.
- просимо читачів назвати слова їм невідомі, записати їх у словник і скласти кілька фраз із цими словами (наприклад, bright rays)
- просимо читачів уважно роздивитися ілюстрацію і спробувати описати її спершу українською мовою
- допомагаємо читачам підібрати потрібний набір слів, щоб описати ілюстрацію англійською мовою
ВПРАВА-ПРИКЛАД ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
- чи можна насправді порахувати промені сонця?
- чому соняшник і сонце зображено на малюнку?
ВПРАВА-ПРИКЛАД ДЛЯ ЕМОЦІЙНОГО І ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ
- які почуття викликає у вас кольорова гама і чому?
ВПРАВА-ПРИКЛАД ДЛЯ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ
- якщо є можливість, і за згодою батьків та керівництва, поведіть дітей до квіткової клумби чи в похід до поля, де ростуть соняшники
Книжки-білінгви не лише передбачають мовний, емоційний, моральний, естетичний розвиток, вони ще й формують концепт прийняття, тобто показують вже на одній сторінці приклад плюралізму за допомогою знову ж таки вербальних і візуальних компонентів. Наприклад, у книжці «Гойдалка під кленом / The Swing under the Maple Tree» ми не тільки читаємо, але й бачимо багато різних персонажів: тут представлено старше і молодше покоління, а також представників субкультур. Книжка також не подає стереотипного розподілу ролей, наприклад, щодо «жіночої» чи «чоловічої» роботи: квіти саджають тато і дідусь, а не мама і бабуся, як можна було очікувати.
ВПРАВА-ПРИКЛАД ДЛЯ КОМУНІКАТИВНОГО РОЗВИТКУ
- попросіть читачів розказати про те, як вони висаджували квіти чи як спостерігали за кимось, хто висаджував квіти
- акцентуйте на критичному проговорюванні гендерних ролей.
- спробуйте підготувати необхідний набір слів і напишіть його на дошці чи роздайте дітям на окремих аркушах (або попросіть вибрати з книжки необхідні для розмови слова)
Книжки-білінгви розвивають білінгвізм. Згідно з канадським дослідником і професором Джимом Каммінсом (Jim Cummins) діти, які вміють перемикатися з мови на мову, розвиваються швидше і вміють гнучкіше реагувати на будь-які соціальні ситуації. Вони вміють порівнювати слова, шукати асоціації, швидше вивчати інші іноземні мови. Утім педагогам, які працюють з дітьми, важливо вказати їм такі асоціації і навіть попрацювати з ними. На одному із заходів до книжки «Пан Коцький, Міра і море/Mr. Catsky, Mira and the sea» ми проводили кілька ігор. Ці ігри можна задіяти у класі.
ВПРАВА-ГРА
- у кількох епізодах головний персонаж Пан Коцький часто повторює «няв», а інший персонаж, Міра, часто повторює за ним. Вчитель може запропонувати дітям попрацювати разом з онлайн-словником і подивитися, як сказати «няв» різними мовами (наприклад, на заході ми розробили закладинки, написавши «няв» англійською, німецькою, китайською, японською, польською, угорською та іншими мовами. Я мала заготовлені слова і транскрипції. Утім можна використати комп’ютер і попрацювати разом у класі, групі чи вдома. Те саме можна зробити зі словом «кіт». І не варто шукати найскладнішу лексику для перекладу. Починайте з простих кроків).
Книжки-білінгви можуть виконувати й інформативні функції і слугувати за певний історичний документ, подаючи інший приклад читання. У нашій добірці білінгв ми вважаємо, що книжка «Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers» допоможе ентузіастам дитліту не лише проговорити традиційні цінності людства (взаємоповага, порозуміння, прийняття, любов), але й послугувати певним каталізатором для виписування своїх емоцій щодо не тільки теми війни, але й можливих страхів і хвилювань, що турбують дітей. Такі листи чи записи не обов’язково оприлюднювати чи читати на клас, однак для дітей вони можуть стати листами у майбутнє. Використовуючи приклади листів з книжок, діти можуть написати листа до себе чи своїх близьких, до військових зрештою, що є необхідним елементом емоційної підтримки.
ВПРАВА-ГРА: ЛИСТ
- підготуйте папір, олівці/ручки, конверти; попросіть дітей подумати над тим, що їх хвилює, і дайте їм час написати листи (якщо діти захочуть оформити листи подібно до листів у книжці «Листи на війну», підтримайте їхні бажання, а отже, відведіть на це більше часу)
Книжки-білінгви сприяють емоційному та моральному розвитку, показуючи ситуації, в яких діти і дорослі пропрацьовують дилеми. Наприклад, у книжці Ані Хромової і Анни Сарвіри «Монетка/А Coin» головні персонажі тато із сином грайливо проговорюють втрату монетки, не зациклюючись на самій втраті. Тато пропонує дитині пофантазувати, що трапилося з монеткою, і так допомагає йому здолати невеличку емоційну травму і знайти альтернативне бачення цієї події.
ВПРАВА-ГРА: А В МЕНЕ СТАЛОСЯ…
- Попросіть дітей розповісти, як вони загубили якусь річ. Обговоріть, як вони переживали і як тепер бачать цю втрату, яке значення має вона для сьогодення. Допоможіть дітям уявити альтернативну історію, запитавши: а що коли б…
- Що було б, якби не Ромко, а його тато втратив монетку?
Книжки-білінгви можуть стати гарним помічником для розвитку візуальної грамотності. Візуальна грамотність – це здатність людини читати й тлумачити значення символів, образів, малюнків. Візуальна грамотність часто не акцентується в багатьох школах, але це є важливим умінням для сьогодення. Вона допомагає дітям ставати критичними «читачами-глядачами» інформації довкола нас (реклами, постери, оголошення, медіа). Дитина формує можливість деконструювати візуальний текст.
Розвиток візуальної грамотності починається з раннього дитинства, адже ми помічаємо, як довго діти розглядають картинки. Вчителі і батьки, ентузіасти дитліту, які працюють з книжками-картинками, а в нашому прикладі з білінгвами, можуть зробити наступну вправу: прикрити текст і попросити дітей «прочитати» малюнок.
ВПРАВА-ГРА: ЧИТАЄМО ОБЛАДИНКУ
- Розглядаємо обкладинку книжки «Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers». Просимо дітей пояснити значення образу голуба. Зауважте, якщо старші діти можуть відразу дати відповідь, то їх варто спрямувати в розмову про образ голуба і роль цього птаха, скажімо, під час воєн. Менші діти можуть не дати відповіді відразу. Їх важливо підвести до відповіді запитаннями.
ВПРАВИ:
- знайти в інтернеті чи принести музику, яка б передала настрій до, наприклад, книжки «Пан Коцький, Міра і море/Mr. Catsky, Mira and the sea»;
- розіграти епізод із книжки «Гойдалка під кленом / The Swing under the Maple Tree»;
- створити колажі тих образів, які можна порахувати у книжці «Скільки?/How many?»;
- провести гру «Сорока» (Jakdaw) з книжкою «Монетка/A Coin». Правила цієї гри передбачають пошук невідомих дитині слів, виписати їх так, наче сорока «поцупила» щось цінне; знайдіть приклад цієї популярної гри в інтернеті.
- створити уявну мапу подорожі з книжки «Пан Коцький, Міра і море/Mr. Catsky, Mira and the sea»;
- написати альтернативну розв’язку до книжки «Гойдалка під кленом / The Swing under the Maple Tree»;
- скласти вірш на основі цікавих слів з книжки «Монетка/A Coin»;
- попросити дітей прочитати двома мовами інформацію про авторів та ілюстраторів (на звороті), намалювати їхні образи чи характери.
Додатково важливо, працюючи над книжками з дітьми, компонувати книжкові «сети»: добірки, які показуватимуть ту саму тему з різних поглядів. Це сприятиме розвитку плюралізму (не лише в соціумі, а й у літературі). Наприклад, білінгву «Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers» варто скомпонувати в один сет із книжками «Від війни плачуть» Тірци Атар в перекладі з івриту Анни Хромової (ВСЛ), «Війна, що змінила Рондо» Романи Романишин і Андрія Лесіва (ВСЛ), «Казка про Майдан» Христини Лукащук (ВСЛ). Не обов’язково читати всі ці книжки повністю, але можна скомпонувати елементи, аби діти відчули авторські голоси і різницю між викладом теми.
Книжку «Гойдалка під кленом / The Swing under the Maple Tree» можна читати разом із книжкою «Хто росте у парку» Катерини Міхаліциної і Оксани Були (ВСЛ), «Зелена квітка тиші» (Грані-Т) Михайла Григоріва і Володимира Штанка (ВСЛ), «Пташине радіо» Юліана Тувіма в перекладі Маріанни Кіяновської (Грані-Т), «12 місяців» Юлії Соботюк (Основи).
Книжку «Пан Коцький, Міра і море/Mr. Catsky, Mira and the sea» можна читати з книжками про справжні чи вигадані подорожі, наприклад, «Зірки і макові зернята» Романи Романишин і Андрія Лесіва (ВСЛ), «У Царстві лева/ In the Lіоn’s Kingdom» Любові Відути і Христини Лукащук (Чорні вівці), «Мрія/Dream» Олега Чаклуна і Юлії Пилипчатіної (Фонат Казок), «Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки і Володимира Штанка (ВСЛ), «Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами» Івана Малковича і Софії Ус (Абабагаламага). Вам вирішувати, які книжки ви б хотіли додати в сети, але не забувайте, що в сеті краще мати хоча б до 5 книжок, а краще 8-10.
Компонуючи читання і вправи, не забувайте, що важлива функція літературно-базованої програми (шкільної, позашкільної, домашньої) – це надати дітям можливість пізнати дитячу книжку, зацікавитися і зануритися в неї, а також розвинути знання та розуміння, які будуть використовуватися в подальшому читанні на всіх етапах дитинства і дорослішання. Зацікавивши дітей книжками, що відповідають їхньому фізичному, когнітивному, моральному, емоційному розвитку, не забувайте і про особисті інтереси дитини. Якщо ви бачите, що книжка, скажімо «Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers» зараз не підходить для читання саме вашій дитині чи групі дітей – залиште її на майбутнє, відкладіть на видиме місце, доки читач сформується і буде готовий братися за читання. Наразі ж оберіть щось інше або перечитайте вже прочитане, задіявши ще якусь із вправ, наприклад, бук-талк (розмова про книжку). Попросіть кількох дітей переказати книжку по-своєму чи поділіть їх на групи, дайте потрібні заготовлені матеріали і попросіть їх намалювати комікс до книжки, використовуючи дві мови: українську і англійську. Формуйте затятих читачів!
Проект “Глобалізуємось разом із українсько-англійськими книжками-картинками” не лише дає інструментарій для розвитку читачів, але й демонструє розвиток української дитячої літератури, іде в ногу з трендами «золотого віку» книжки-картинки, а також розвиває міжкультурну естетику та інтерпретацію.
Заувага (ОЛ): запропоновані у статті вправи багато разів виконувалися мною з дітьми в школах та студентами в класах, а також на майстер-класах і читаннях. Деякі вправи адаптовано з підручника Kiefer, B. & Tyson, C. (2013). Charlotte Huck’s Children’s Literature: A Brief Guide, 2nd Edition New York, NY: McGraw Hill.