Галина Манів: “Мені дуже приємно, що «Золоту книжку» схвально прийняли і пересічні читачі, і літературознавці”

Ексклюзивне інтерв’ю упорядника «Золотої книжки» Галини Манів (Кирієнко)
для Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua.

– Як виникла ідея “Золотої книжки” з серії “Християнська читанка” (видавництво «Братське») для молоді?

– Передусім виникла ідея почати заповнювати прогалину, що існує в сфері художньої літератури релігійного спрямування. Власне, на цій ниві тоді вже працювала Зоя Жук, яка впорядкувала Різдвяну антологію для видавництва «Свічадо», до якої увійшли легенди та оповідки про це свято. І ось зібралися ми якось вчотирьох – Зоя Жук, Богдан і Юлія Березенки та я – й вирішили видати серію християнських читанок, що врешті нами було успішно реалізовано. Вийшли з друку й неодноразово перевидавалися чотири сезонні читанки – «Весняна книжка», «Літня книжка», «Осіння книжка» та «Зимова книжка» – в яких вміщено казки, оповідання, вірші про християнські свята та святих, що охоплюють весь річний цикл за православним календарем. А від цього проекту вже відгалузився проект поетичної антології християнської поезії для дітей, який я стала з ентузіазмом реалізовувати, тому що вважаю поезію сакральним мистецтвом і переконана, що дитині змалечку слід прищеплювати смак до поетичного слова.

– Співпраця з якими авторами Вас надихнула?

– Власне, коли я бралася до упорядкування антології, названої згодом «Золотою книжкою», я погано собі уявляла у що це виллється. Річ у тім, що на той час ще небагато сучасних поетів зверталося до християнської тематики, радянський період – це була взагалі суцільна чорна дірка, тут можна було сподіватися тільки на діаспору, а щодо дореволюційних письменників, я мала досить загальні уявлення, хто з них писав для дітей релігійні вірші. Тож все почалося не з авторів, а з бібліотечних каталогів і роботи в читальних залах різних бібліотек. В першу чергу, допомогли мені дитячі журнали, які видавалися діаспорою.

– Чи важка була дорога від ідеї до паперової версії?

Так, просування цієї книжки було нелегким. Впродовж 5 років я пропонувала її різним видавництвам, які спеціалізуються на виданні християнської літератури, але безуспішно. Жодне з них цей проект не зацікавив, можливо, тому що поетичні, та ще й товсті, книжки продавати непросто. Але то й на краще. Поки я шукала видавця, стало з’являтися дедалі більше віршів християнської тематики – поети, що навернулися до Бога після падіння комуністичного режиму, почали «дозрівати» до написання творів релігійної тематики. Тож я зуміла істотно збагатити колекцію віршів антології порівняно з її початковим варіантом. А тут з’явилися кошти від реалізації християнських читанок, з’явився час і в нашої чудової художниці Світлани Балух, яка з великим смаком проілюструвала цю антологію, і «Золота книжка» побачила світ у прекрасному виданні.

– В чому унікальність “Золотої книжки” та для кого вона найбільше розрахована?

– На даний момент «Золота книжка» – найповніше видання християнської поезії для дітей. Тематика її дуже різноманітна й охоплює всі сфери релігійного життя. Тут є розділи, присвячені основним поняттям християнства, церковному укладу, молитвам, Богородиці, святим, християнським чеснотам, красі Божого світу. Кожен розділ починається з невеличкого оповідання, де у формі діалогу між двома дітьми – між старшою сестрою та молодшим братиком – даються певні роз’яснення. Тож і формою антологія дещо відрізняється від подібних видань. Розрахована книжка на широкого читача. А викладачам недільних шкіл, священикам, видавцям різноманітних християнських журналів і газет (та й неспеціалізованих періодичних видань для дітей також) може дуже допомогти в роботі.

– Які відгуки від читачів?

– Мені дуже приємно, що «Золоту книжку» схвально прийняли і пересічні читачі, і літературознавці. Це саме те, до чого я прагнула: створити книжку, доступну для всіх і водночас гідного літературного рівня. Всі поезії, вміщені до «Золотої книжки», мають високу художню цінність. Варто лиш назвати декого з авторів: Тарас Шевченко, Іван Франко, Олена Пчілка, Олекса Стефанович, Богдан-Ігор Антонич, Роман Завадович, Катерина Перелісна, Неоніла Стефурак, Олеся Мамчич, Надія Гуменюк та багато інших прекрасних поетів. Я думаю, саме рівень книжки сприяє її успіху.

– Як зустріли “Золоту книжку” в книгарнях?

– Цього я Вам сказати не можу, бо не займаюся реалізацією видання. Від видавців знаю, що книжка продається добре. Але більш конкретно на це запитання можуть відповісти Вам самі видавці.

На Фестивалі української дитячої книжки «Азбукове Королівство Магів і Янголів» 11 жовтня 2013 в Києві планується зустріч з авторами та упорядником “Золотої книжки”. Що плануєте розповісти та нового донести читачам?

– Ми чекаємо в гості дітей зі школи. Тому доносити до них збираємося виключно гарну поезію. Я запросила із собою на цю зустріч Юлію Шутенко, яка пише не тільки гарні вірші, а й веселі дитячі пісні (вона є лідером групи «Кроки»), а також Олесю Мамчич – чудову самобутню київську поетесу. Так що, вважаю, дітям дуже пощастить поспілкуватися з такими цікавими людьми.

– Чи планується зустріч у інших містах, зокрема коли “Золота книжка” разом з упорядником та авторами завітає до Львова?

– Залежить від того, наскільки зацікавлені будуть бачити нас у інших містах, зокрема й у Львові. Зі свого боку ми завжди відкриті для діалогу та шукаємо шляхів до нього.

– Хто з авторів “Золотої книжки” живе у Львові?

– У Львові живуть Ігор Калинець, Богдан Стельмах, Назар Незнаний, о. Андрій Сенів, а ще один автор – о. Василь-Богдан Мендрунь – живе у Крехівському монастирі.

Розмовляв Юрій Браніцький